Повернення з пляжного відпочинку, особливо якщо відпустка була проведена в країнах із спекотним кліматом, для багатьох людей буває затьмарено появою шкірних новоутворень. Недостатній захист шкіри за високої сонячної активності може призвести до розвитку пухлини на шкірі, і серед подібних новоутворень лідирує за частотою виникнення базаліома, або базальноклітинний рак шкіри. При поводженні пацієнта з такою пухлиною слід негайно уточнити діагноз за допомогою лабораторних досліджень і, головне, заспокоїти хворого, що на ранніх стадіях базаліому найчастіше повністю виліковується.

 Базаліома відноситься  до шкірних пухлинних новоутворень, вона формується із клітин базального шару шкірного епітелію. Одні фахівці вважають базаліому доброякісною пухлиною, оскільки вона розвивається дуже повільно та не метастазує. Інші називають це новоутворення базальноклітинний рак шкіри, тому що базаліома має більшість ознак, характерних для злоякісного процесу:

  • у процесі зростання проникає глибоко в тканини, що підлягають, у тому числі кісткові, і руйнує їх;
  • здатна рецидивувати навіть після своєчасного та правильно проведеного лікування.

Найчастіше базальноклітинний рак шкіри вражає людей віком від 50 років, частота звернень пацієнтів до онколога з приводу базаліоми становить близько 70% усіх випадків раку шкіри. Улюблені місця локалізації базаліоми – це шия та обличчя (століття, куточки очей, крила носа, носогубні складки, верхня губа, віскі).

 Фактори ризику, що провокують розвиток базаліоми

Ступінь ймовірності розвитку базаліоми корелює з типом шкіри: найчастіше її виявляють у світлошкірих людей.

Основні причини та фактори ризику виникнення базаліоми на шкірі:

  • тривале перебування на сонці;
  • часті або періодичні опіки шкіри;
  • вплив канцерогенних речовин, у тому числі тютюнового диму;
  • хронічні захворювання шкіри;
  • постійна травматизація шкіри, застарілі рубці.

 Класифікація базаліоми та характерні ознаки захворювання

Міжнародна гістологічна класифікація базаліоми рекомендує підрозділяти її на поверхневу мультицентричну, фіброзно-епітеліальну та склеродермальну.

Клінічні форми базальноклітинного раку шкіри:

  • вузлично-виразкова;
  • продавець;
  • пігментна;
  • склеродерміформна.

Клінічна картина їхнього розвитку дуже схожа. Над поверхнею шкіри виступає щільний вузлик рожевого або червоного кольору з витонченою блискучою шкірою, який з часом збільшується в розмірах, набуває неправильних обрисів, покривається виразками, по краях вузлика утворюється щільний валик перлинного кольору із закругленими краями, а на поверхні вузлика проявляються телеанги. Прободаюча базаліома відрізняється швидким зростанням і більш високою, ніж у інших форм, що руйнує здатність по відношенню до прилеглих тканин. Пігментна та склеродерміформна базаліоми мають тенденцію до рубцювання.

Базаліоми, які характеризуються не інфільтруючим зростанням, а виступають над поверхнею шкіри і ростуть вгору – нодулярна та бородавчаста форми.

Плоска поверхнева базаліома, або педжетоїдна епітеліома – множинна доброякісна пухлина, яка і не інфільтрує шкіру, і не піднімається над нею, локалізується за закритих ділянках тіла та може розвиватися десятиліттями.

Циліндрому – ще одна множинна базаліома, яка розвивається на волосистій частині голови, має великі розміри та тривалий процес зростання.

 Діагностика, види терапії та прогнози в лікуванні базаліоми

Основним методом діагностики базаліоми, крім дерматоскопічного дослідження, є цитологічне дослідження зіскрібка з поверхні пухлини, точність та інформативність клітинного аналізу становить близько 98%.

Для лікування базаліоми існує деяка кількість методик, серед яких лікар обирає ту, яка буде найефективніша в конкретному випадку – залежно від розміру та форми базаліоми, її локалізації, тривалості захворювання, індивідуальних особливостей пацієнта.

Променеве лікування базаліоми (рентгенотерапію) застосовують на початкових стадіях захворювання.

Кріотерапія передбачає деструкцію базаліоми заморожуванням, яке може бути посилене ультразвуковим впливом.

Лікарська терапія (місцева хіміотерапія) базаліоми полягає у впливі на неї невеликих доз цитостатичних препаратів (наприклад, циклофосфаміду), аплікацій з метотрексатом, фторурацилом.

Лазерна коагуляція базаліоми застосовується до невеликих пухлин.

Хірургічне висічення пухлини застосовується до базаліом невеликих розмірів, зазвичай до тих, що розташовані не на обличчі, в тому  до таких, які розташовані глибоко в тканинах і не піддаються лікуванню іншими способами.

Комбінований метод лікування застосовується до пухлин у стадіях Т3 і Т4, а також у разі рецидивів базаліоми: спочатку пухлина піддається рентгенівському опроміненню, а потім січеться хірургічно.

Прогноз лікування базаліоми є сприятливим, хоча ця пухлина часто рецидивує. Повному лікуванню піддаються майже 80% базаліом, а разі локальної і незапущеної форми (менше 2 див) повне лікування настає у 100% випадків. При запущених формах базальноклітинного раку шкіри можливе руйнування базаліомою кісткової тканини, у тому числі кісток черепа, що дуже погіршує прогноз.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити